Академічна доброчесність

Відповідно до Закону України «Про освіту» академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Нормативно-правова база

Запобігання та виявлення академічного плагіату

Рекомендується використовувати наступне програмне забезпечення для пошуку плагіату:

Рекомендовані он-лайн ресурси пошуку плагіату:

Дії по забезпеченню академічної доброчесності

  1. Забезпечення доброчесності поточних індивідуальних робіт студентів (курсові роботи, індивідуальні завдання)
  2. Забезпечення доброчесності кваліфікаційних робіт студентів
  3. Забезпечення доброчесності наукових публікацій у всіх наукових виданнях Університету
  4. Забезпечення доброчесності дисертаційних робіт співробітників Університету (відповідно до вимог щодо підготовки та захисту дисертацій)
  5. Забезпечення доброчесності на рівні інших видів наукової та навчально-методичної продукції співробітників Університету.

Система заходів по факту виявлення порушень академічної доброчесності

1) У разі однократного виявлення факту порушень академічної доброчесності застосовуються неформальні процедури (проведення роз’яснювальної бесіди, пропозиція виправити роботу, в процесі підготовки якої були допущені порушення, тощо).

2) У разі неможливості вирішення з застосуванням неформальних процедур або систематичного порушення академічної доброчесності застосовуються формальні процедури через Комісію з питань академічної доброчесності (далі Комісію).

Процедура розгляду Комісією фактів порушення академічної доброчесності

1. Прийом Комісією офіційної скарги щодо порушення академічної доброчесності.

2. Скликання засідання Комісії з питань академічної доброчесності.

3. Повідомлення особи про подання скарги.

  • ознайомлення відповідача із складом Комісії;
  • студент (або науковець) може визнати свою вину у допущеному порушенні. У такому разі більш детальний розгляд порушення не проводиться, а факт визнання провини враховуються при визначенні санкцій.

4. Проведення детального розгляду порушення

  • вивчення першоджерел (публікації, підсумкові роботи);
  • проведення консультацій з експертами у галузі;
  • проведення опитування осіб, які можуть засвідчити факт порушення академічної доброчесності;
  • інші заходи, необхідні для проведення об’єктивного розслідування.

5. Завершення розгляду. Підготовка звіту.

За результатами розгляду справи та з’ясування всіх істотних обставин, Комісія повинна підготувати письмовий звіт. Усі учасники процесу мають бути ознайомлені із результатами розгляду питання, і у разі наявності подати письмові зауваження або заперечення до такого звіту.

6. Санкції за порушення стандартів етичної поведінки.

Рішення щодо санкцій приймає проректор із забезпечення якості вищої освіти.

Про результати розгляду справи та прийняте рішення проректор у письмовій формі повідомляє ректора Університету.

Список літератури

  1. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету /Міжнарод. благод. Фонд “Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. політики”; за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова – К.; Таксон, 2016. – 234 с. http://www.ihed.org.ua/images/biblioteka/chesnist_osnova_rozvitk_Univers_2016_234p.pdf 
  2. Афанасьева К.  Явище академічного плагіату: витоки та шляхи боротьби / К. Афанасьев // Теорія і практика інтелектуальної власності .- 2012 . - №6 . - С.86-91.
  3. Етичний кодекс ученого України [Електронний ресурс] / Західний науковий центр Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України // Бюлетень ВАК України. – 2010. - №2. – Режим доступу: http://znc.com.ua/ukr/news/2009/20090123ethic.php.
  4. Катеринчук К. Порушення авторського права:як відрізнити некоректне й неправомірне цитування від плагіату?/К. Катеринчук // Юридичний журнал . – 2013 . - №2 . – С.55-58.
  5. Куликов В. А. Технологии борьбы с плагиатом в студенческих работах по истории. Сравнительный опыт Харьковского и Майами университетов / В. А. Куликов, И. С. Посохов // Методичний вісник історичного факультету. – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. - №8. – С.55-65.
  6. Николаев Е. Что такое плагиат, или О западных стандартах научной этики [Електронний ресурс] / Евгений Николаев // Освітній портал, 2006. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/articles/68.html.
  7. Путівник по плагіаторству та кібер-плагіаторству [Електронний ресурс] // Східноєвропейський монітор - № - 2006. – Режим доступу: - http://eedi.org.ua/eem/6-5.html.htm.
  8. Рабінович  П. Протидія плагіату в юриспруденції – актуалізована функція правового наукознавства/П. Рабінович // Право України . – 2012 . - №9. – С.401-406.
  9. Чепига М. Академічна нечесність викладачів та студентів: шлях її подолання в Україні / М. Чепига // Вища школа. – 2009. - №11. – С.79-91.
  10. Шишка Р. Б. Плагіат та його прояви і небезпеки/Р. Б. Шишка //  Часопис Київського університету  Права . – 2014 . - №4 . – С.170-175.
  11. Штефан О.  Плагіат: поняття, ознаки, відповідальність/ О. Штефан // Теорія і практика інтелектуальної власності  . - 2011 . - №6 . – С.17-25.
  12. Штефан О. Плагіат-невід`ємна частина творчості?/О. Штефан // Теорія і практика інтелектуальної  Власності  . - 2012 . - №2 . - С.20-29.

Академічна доброчесність