Логотіп університета імені Альфреда Нобеля

Гаряча лінія

0-800-75-51-57

КУЛЬТУРА ЯКОСТІ ОСВІТИ

6-й Міжнародний конгрес сучасних освітніх досліджень “Освіта, толерантність та мир заради рівних можливостей кожного: глобальні виклики”

6-й Міжнародний конгрес сучасних освітніх досліджень, відбудеться 20-22 липня 2020 року, у партнерстві Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро, Україна) та Асоціації сучасних освітніх досліджень (Туреччина).

Метою 6-й Міжнародного конгресу «Освіта, толерантність та мир заради рівних можливостей кожного: глобальні виклики» є актуалізація питань миру та його досягнення через спільні зусилля різних культур, націй, держав, через освіту, просвітницьку діяльність, волонтерство, громадську діяльність, меценатство тощо.

Саме тому для участі у Конгресі запрошені Мікаель Нобель, внучатий племінник Альфреда Нобеля, президент Суспільства родини Нобелей, співзасновник Нобелівського благодійного трасту, почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля; лауреати Нобелівської премії миру Абій Ахмед Алі, Беатріс Фін, Надя Мурад, Деніс Муквеге; лауреати Нобелівської премії з літератури Маріо Варгас Льоса, Світлана Алексієвич, Ольга Токарчук; провідні політики сучасності – лідери держав; міністри освіти – керівники освітніми системами Європи, Азії та Африки; видатні політичні та громадські діячі.

Завданнями Конгресу є:

• артикулювати проблемні питання миру, рівності, освіти та напрацювати шляхи їх вирішення;

• консолідувати у розв'язанні цих питань якомога більшу кількість осіб та спільнот;

• створити сприятливі умови для дискусії, обміну ідеями та думками;

• сприяти традиції широкого обговорення питань миру, рівності, освіти науковцями, освітніми, громадськими та політичними діячами, підприємцями тощо.

Детальний опис

Війна та пов’язані із нею явища мають давню історію та супроводжували людство протягом усього його розвитку. Починаючи з античності – а може і раніше – робилися спроби осягнення сутності цих явищ та запобігання ним. Однак і на сьогодні ми мало просунулися у з’ясуванні суті війни та миру, причин війн та факторів встановлення миру. Між тим, сам механізм виникнення війн та подібних конфліктів стає дедалі складнішим та більш неочевидним.

Протягом короткого періоду після закінчення Другої світової війни та утвердження сучасної системи міжнародного права та міжнародного співробітництва щодо забезпечення миру та безпеки існувала нетривка, але бажана надія на те, що на людство чекає тривалий період миру та спокою. Але вона виявилася марною, і вже дуже скоро ключовими точками нашої історії знову стали війни та конфлікти. Їх вплив на життя всього людства стає дедалі більшим, а потенційні загрози – дедалі більш фатальним.

Спільні зусилля дозволили людству за короткий час в достатній мірі приборкати значну кількість проблем – від страшних хвороб до найгірших проявів людської нерівності. Але, як видається, у питаннях війни та миру нічого схожого на хоча б подібний успіх немає. Усі намагання світової спільноти в цьому напрямку виглядають все більш безсилими, наївними та безнадійними. Війни не лише не зникли – вони стали ще більш жорстокими та несправедливими, вражають найменш захищені та безпечні регіони, поглиблюють прірву між щасливою частиною людства та тими, хто все ще бореться за більш-менш гідне життя у 21 столітті, а найголовніше – все більш виразно загрожують існуванню нашої цивілізації як такої.

Надзвичайно турбує те, що все частіше приводом до насилля стають примітивні мотиви, які, здавалося, давно б мали втратити свою значущість – релігійна нетерпимість, імперські та шовіністичні настрої тощо. Чи дійсно окремі суспільства залишаються настільки нерозвиненими, що керуються такими мотивами, або ж такі мотиви насправді приховують дійсні цілі, мотиви та причини воєн і конфліктів?

Викликає занепокоєння тенденція до існування довготривалих військових конфліктів, які з тією чи іншою мірою інтенсивності продовжуються протягом десятиліть. В комбінації з іншими проблемами – економічними, соціальними, політичними – такі тривалі конфлікти створюють небезпечні вогнища напруги, які впливають на цілі регіони; у свою чергу, обтяжені такими конфліктами суспільства значно сповільнюють свій розвиток і стають все менш здатними ефективно вирішити конфлікт. Створення такого замкненого кола може призводити до виникнення цілих суспільств і держав, для яких війни та злочинність стають чи не єдиним способом існування. Світова спільнота відверто «втрачає» такі регіони, країни, суспільства, вони виключаються із загально цивілізаційного контексту і часто стають ворожими до загальнолюдських цінностей.

І хоча міжнародна спільнота не ігнорує питання війни та миру, їй бракує ефективних засобів впливу. Міжнародне право та інституції все більше виявляють свою неефективність; у багатьох світових лідерів відсутнє сприйняття миру як універсальної загальнолюдської цінності, яка не повинна бути залежною від національних інтересів окремої країни.

Суспільство не може і не повинно миритися із такою ситуацією. Академічна спільнота Університету імені Альфреда Нобеля, сподіваючись, що її думка є солідарною із позицією усіх прогресивних сил людства, вважає, що необхідною є негайна активізація зусиль щодо боротьби за мир.

Ми переконані, що шляхи до розв'язання проблеми значною мірою лежать у сфері просвітництва. Наука та освіта як засоби становлення і виховання особистості неминуче повинні знайти розв'язання питання забезпечення сталого миру у всьому світі. Але для цього необхідна небачена досі консолідація всієї світової спільноти та зміна науково-освітніх парадигм та парадигм практичної діяльності людини.

Вкрай важливо з’ясувати відповідь на низку ключових питань війни та миру, а для початку – хоча б акцентувати на них увагу, артикулювати занепокоєність та інтерес усього суспільства, і передусім академічної спільноти.

Які істотні риси людини та людського суспільства зумовлюють саму можливість такої форми взаємовідносин як війна? Що взагалі робить її принципово можливою?

Що зумовлює готовність сучасної людини брати участь у війні, а тим більше – підтримувати мілітаристські ідеї? Чому, всупереч загальному зростанню культурного рівня людства, зберігається така висока толерантність до війни? Як, яким чином в сучасному світі можна виховати людину, яка органічно не сприйматиме війни як засіб вирішення конфліктів?

Які нові виклики у сфері війни та миру виникають у все більш інформатизованому сучасному світі? Як інші глобальні проблеми сучасності впливають на виникнення, розвиток та вирішення військових конфліктів.

Яким чином за посередництвом освіти та науки можна вплинути на особистість людини, утвердивши в ній абсолютне несприйняття війни? Як академічна спільнота може ефективно впливати на політичні та бізнесові кола, стимулюючи до підтримання миру?

Наскільки наразі актуальними є економічні фактори та чинники війни? Який вплив війна справляє на економіку? Які економічні явища мають значення для виникнення та вирішення військових конфліктів?

Чи можлива ефективна міжнародна співпраця у боротьбі за мир? Чи здатне міжнародне право забезпечити мир? В якому напрямку мають розвиватися національні правові системи та міжнародне право, аби зменшити кількість воєн?

Яка роль у боротьбі за мир громадянського суспільства? Чи може воно – а не публічні міжнародні інституції – стати головним фактором утвердження миру? Як громадянському суспільству слід комунікувати із людьми, політиками, бізнесменами тощо аби сприяти досягненню миру?

Саме тому Університет імені Альфреда Нобеля ініціює проведення Міжнародного конгресу – 2020 «Освіта, толерантність та мир заради рівних можливостей кожного: глобальні виклики» (20-22 липня 2020 року, м. Дніпро, Україна).

Метою цього заходу є актуалізація питань миру та його досягнення через спільні зусилля різних культур, націй, держав, через освіту, просвітницьку діяльність, волонтерство, громадську діяльність, меценатство тощо. Ми прагнемо налагодити діалог між якомога ширшим колом суб’єктів і спільнот, згуртувати їх навколо ідеї загального миру, рівності, толерантності й процвітання. Усвідомлюючи всю складність та амбіційність досягнення нашої надмети – миру – ми не можемо не спробувати посприяти її досягнення цим нашим заходом. Ми закликаємо всіх небайдужих взяти участь у Конгресі – 2020 та долучитися до розв'язання надважливих питань миру, рівності та освіти.

Сайт конгресу: http://ceadder.org/site/en/

kholod nevide

Проф. Борис Холод
Президент Університету імені Альфреда Нобеля

Проф. Д-р. Невіде Деллал
Президент Асоціації сучасних освітніх досліджень

Борис Іванович Холод

Президент 6-го Міжнародного конгресу

Засновник і Президент Університету імені Альфреда Нобеля

Мікаель Нобель

Почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля (Швеція)

Леонід Данилович Кучма

Президент України (1994 — 2005)

Український політик та державний діяч, почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля

Александер Квасневський

Президент республіки Польща (1995–2005)

Польський державний та політичний діяч, почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля

Гіфті Акушіка Лампті

Голова благодійної організації "Ladies of the Cross", уповноважена у правах жінок в Африці, виконавчий директор компанії Sidalco Group (Республіка Гана), почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля

Борис Іванович Холод

Голова організаційного комітету, Президент 6-го Міжнародного конгресу

Засновник і Президент Університету імені Альфреда Нобеля

Мікаель Нобель

Cпівголова організаційного комітету

Почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля (Швеція)

Анатолій Олександрович Задоя

Завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та економічної теорії

Голова Вченої ради Університету імені Альфреда Нобеля

Тамара Володимирівна Іщенко

Проректор з міжнародної діяльності

Директор виконавчого комітету 6-го Міжнародного конгресу Університету імені Альфреда Нобеля

Матеріали учасників Конгресу (доповіді, статті) будуть безкоштовно опубліковані у наукових виданнях Університету імені Альфреда Нобеля з проблем економіки, педагогіки, філології, які спрямовані на висвітлення результатів новітніх досліджень тих процесів, що відбуваються у науці та освіті у зв’язку з тенденціями розвитку світового суспільства і націлені на зміцнення наукових зв’язків між дослідниками на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Чергові випуски видань будуть присвячені тематиці Конгресу за відповідними напрямами. Публікації учасників Конгресу будуть зареєстровані у системі CrossRef з присвоєнням ідентифікаторів DOI та у міжнародних наукометричних базах DOAJ, Index Copernicus, Google Scholar, Polska Bibliografia Naukowa. Детальну інформацію та правила оформлення матеріалів для публікації можна отримати на сайтах журналів:

AO

«Академічний огляд»


EV

«Європейський вектор економічного розвитку»


NV

«Нобелівський вісник»


pedagogy

«Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія»


philology

«Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки»

school and education

Гаряча лінія

0-800-75-51-57