Нобелівська премія з економіки 2025: за ідеї, що доводять — майбутнє за інноваціями
Світ економіки знову гуде, бо Нобелівську премію з економіки 2025 року отримали Джоел Мокір, Філіп Агіон та Пітер Говітт. Їх нагородили за дослідження, які показали, як інновації рухають економіку вперед.
І якщо коротко — саме завдяки людям, які не бояться нових ідей, експериментів і технологій, світ не стоїть на місці.
Про що взагалі їхні дослідження?
Лауреати довели, що економічне зростання не виникає саме по собі. Воно народжується тоді, коли хтось наважується придумати щось нове — нову технологію, метод, бізнес-модель чи навіть просто новий спосіб мислення.
Мокір досліджував, як технології змінювали історію людства, а Агіон і Говітт пояснили, що нове завжди витісняє старе — і це не погано. Так економіка росте. Це і є так зване «креативне руйнування»: старі ідеї відходять, щоб дати місце новим.
Чому це круто?
Тому що їхні ідеї — це нагадування:
- не бійся пробувати нове;
- не тримайся за старе тільки тому, що «так завжди було»;
- будь відкритим до змін, бо саме з них починається розвиток.
А ще цікаво
Джоел Мокір — професор Північно-Західного університету в США. Він — економічний історик, який досліджує, як ідеї, знання й технології формували розвиток людства. Саме він показав, що економічне зростання не можна зрозуміти без історії — без того, як змінювалися культури, освіта й ставлення до прогресу.
Філіп Агіон — французький економіст і викладач Коллеж де Франс та Лондонської школи економіки. Його роботи присвячені тому, як інновації та конкуренція впливають на зростання економік. Він відомий своїм сучасним і практичним підходом — досліджує не просто цифри, а те, як політика й освіта можуть створювати умови для розвитку.
Пітер Говітт — канадський економіст, професор Університету Брауна. Він багато років працював із Агіоном, і разом вони створили теорію «креативного руйнування» — коли нові технології замінюють старі, а змагання між ідеями рухає економіку вперед. Говітт завжди прагнув зробити складні теоретичні моделі більш зрозумілими для практичного застосування.
Разом вони не просто написали наукові праці — вони створили цілу концепцію, яку тепер називають економікою інновацій. Їхні ідеї допомагають пояснити, чому світ розвивається саме так, як ми бачимо сьогодні.
А що з цього нам?
Для нас, студентів, це крутий сигнал:
- мислити творчо — це не «щось для гуманітаріїв», а реальний шлях до розвитку;
- навіть у складній економіці вирішальне значення має ідея;
- бути «новатором» — значить створювати майбутнє, а не чекати, коли його хтось створить замість тебе.
Тож цього року Нобелівська премія — про сміливість.
Про людей, які не бояться ламати шаблони.
І про те, що справжні зміни починаються в голові кожного, хто думає по-новому.
Читайте також
Розвінчуємо найпоширеніші 3 міфи про виїзд, освіту та життя після повернення в Україну
08–13 червня 2026 року академічний координатор міжнародного проєкту Еразмус+ Модуль Жан Моне EuSANU «Висвітлення нової архітектури європейської безпеки у викладанні та наукових дослідженнях» проф. Світлана Федулова взяла участь у X Міжнародному форумі «Медіація і право» в Українській академії медіації у партнерстві з Європейською комісією з питань правосуддя (CEPEJ) за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Проєкту ЄС “CONSENT”. Метою участі було підвищення […]
Міжнародний проєкт LEEPS стартував у Riga Nordic University, спрямований на гендерно чутливе публічне лідерство та етичні AI-рішення.