Як уникнути відмови в публікації? Основні помилки, яких допускаються автори в процесі підготовки наукової статті

31 жовтня 2025 року в Університеті імені Альфреда Нобеля відбувся науково-практичний семінар «Як уникнути відмови в публікації? Основні помилки, яких допускаються автори в процесі підготовки наукової статті». Захід пройшов з ініціативи Ради молодих вчених університету, яка послідовно підтримує розвиток дослідницької культури та допомагає молодим науковцям орієнтуватися в сучасному академічному середовищі.

Спікеркою семінару було запрошено Анну Степанову — радника ректора з питань науки та видавничої діяльності, головного редактора міжнародного наукового журналу Alfred Nobel University Journal of Philology, що індексується в наукометричній базі Scopus. Як редактор журналу, який регулярно працює з рукописами авторів з різних країн, вона поділилася практичним досвідом того, як насправді виглядає шлях наукової статті від подання до публікації — і чому цей шлях інколи закінчується відмовою.

Однією з перших тем обговорення став вибір журналу для публікації. Анна Степанова наголосила, що навіть сильне дослідження може отримати відмову, якщо воно подане до журналу, тематика якого не відповідає змісту роботи. Тому перед поданням статті важливо уважно аналізувати профіль видання, його розділ Aims and Scope, коло наукових інтересів та публікаційну політику. Важливу частину семінару було присвячено питанню наукової новизни дослідження. Спікерка пояснила, чому редактори й рецензенти насамперед шукають у статті відповідь на просте, але принципове запитання: що нового ця робота додає до вже існуючих знань? Серед поширених проблем, які часто помічають рецензенти, називалися поверхневі огляди літератури, використання застарілих джерел або відсутність чітко сформульованої наукової проблеми. Не менш важливою темою стала методологія дослідження. Було наголошено на тому, що навіть цікава ідея може втратити переконливість, якщо автор нечітко описує методи дослідження або не пояснює, як саме були отримані результати. Саме прозорість і логічність дослідницького дизайну часто визначають довіру рецензентів до представлених висновків.

Під час зустрічі також ішлося про структуру та мову наукової статті. Анна Степанова звернула увагу на типові труднощі академічного письма — надмірну описовість, повтори, слабку аргументацію або нечітку логіку викладу, підкресливши, що рецензенти оцінюють не лише результати дослідження, а й те, наскільки зрозуміло і переконливо вони представлені в тексті.

Окрему увагу було приділено питанням академічної доброчесності. На семінарі говорили про плагіат і самоплагіат, коректне цитування джерел, достовірність даних та відповідальність автора за представлені результати. Було наголошено, що дотримання етичних стандартів є невід’ємною частиною сучасної наукової комунікації.

Завершальна частина зустрічі була присвячена процесу рецензування та взаємодії авторів із редакціями журналів. Учасники дізналися, як правильно реагувати на зауваження рецензентів, як оформлювати відповіді на коментарі та чому конструктивний діалог із редакцією є важливою складовою публікаційного процесу.

Семінар пройшов у жвавій атмосфері професійної дискусії. Викладачі, аспіранти та молоді дослідники активно ставили запитання, ділилися власним досвідом підготовки статей і обговорювали особливості сучасної академічної публікаційної культури. Такі зустрічі не лише допомагають краще зрозуміти вимоги міжнародних наукових журналів, а й сприяють формуванню впевненості молодих учених у власних дослідницьких можливостях.